Любі колеги і друзі.

З великим сумом повідомляємо, що 20 січня 2018 р. пішов з життя Георгієвський Віктор Петрович.

Говорити про значення цієї людини для багатьох з нас можна довго: його внесок у розвиток фармацевтичної галузі України і становлення окремих спеціалістів є безцінним. Проте ніхто не народжується великим. Перед тим як стати доктором наук, професором, членом-кореспондентом НАН України Віктор Петрович пройшов довгий шлях і вклав багато сил і праці.

Народився Віктор Петрович 23 червня 1937 р. у м. Артемівськ (зараз Бахмут) Донецької області.  З 1954 по 1957 р. навчався на військовому факультеті у складі Харківського фармацевтичного інституту, потім продовжив навчання в 1-му Московському медичному інституті ім. Сеченова, який закінчив у 1959 р.

Свою трудову діяльність він почав у 1958 р. з посади хіміка-лаборанта, поступово просуваючись кар’єрними сходами до завідуючого лабораторією і відділом вивчення якості Всесоюзного науково-дослідного інституту хімії і технології лікарських засобів (1971 р.) і директора цього інституту (1989 р.). З 1991 по 2008 рр., Георгієвський Віктор Петрович очолював провідну наукову установу фармацевтичної галузі – Державний науковий центр лікарських засобів (ДНЦЛЗ).

Георгієвський Віктор Петрович заснував школу стандартизації та контролю якості лікарських засобів, з якої вийшла ціла плеяда провідних фахівців з цього напрямку в Україні. Під керівництвом Віктора Петровича в межах Програми з розробки генеричних препаратів ДНЦЛЗ у 1992-2006 рр. розроблено та впроваджено 178 препаратів-генериків, а також 63 оригінальних препарати, що є конкурентоспроможними в Україні.

Але головним його дітищем є створене у 1992 р. Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». Завдяки цій установі і передусім його засновнику в незалежній Україні була створена система контролю якості лікарських засобів і система їх реєстрації. Проте успішна діяльність будь-якої установи можлива лише за наявності професійного колективу. Команда спеціалістів, зібрана Віктором Петровичем, плідно працює і зараз.

Після створення Фармакопейного центру Віктор Петрович ініціював розробку першої на пострадянському просторі Державної Фармакопеї України. Створення цього нормативного документа вивело контроль якості лікарських засобів в Україні на світовий рівень.

На посаді директора ДНЦЛЗ Віктор Петрович створив і очолив спеціалізовану вчену раду за спеціальністю «Стандартизація і організація виробництва лікарських засобів», через яку прошло чимало спеціалістів сучасної фармацевтичної галузі України і країн СНД. Ще одним дітищем Віктора Петровича є науковий журнал «Фармаком», головним редактором якого він залишався до останнього дня.

По собі Віктор Петрович залишив значний науковий спадок: 535 наукових публікацій, 223 аналітичні нормативні документи на лікарські засоби, розроблені безпосередньо під його керівництвом. За його наукового керівництва захищені 12 докторських та 20 кандидатських дисертацій.

Заслуги Геогієвського Віктора Петровича були високо оцінені суспільством – у 1991 р. присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», «Кращий винахідник НАН України» (1999 р.), лауреат Всеукраїнського конкурсу «Ділова людина України» (2000 р., 2004 р.), нагороджений орденами України «За заслуги» II та III ступенів, медалями та почесними грамотами. У 2006 р. Георгієвський В.П. був обраний депутатом Харківської міської ради V скликання.

Видатний організаторський і професійний талант Віктора Петровича поєднувався із безцінними людськими якостями, життєвою мудрістю, якою він щедро ділився з колегами й учнями.

Ця втрата є непоправною. Наш колектив глибоко співчуває рідним Віктора Петровича, ми щиро сумуємо разом із вами.