5.3.N.1. Статистичний аналіз результатів хімічного експерименту

5.3.N.1. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІМІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

ЗМІСТ

1. ВИБІРКА

     1.1. Середнє значення та стандартне відхилення

     1.2. *Перевірка однорідності вибірки. Виявлення значень варіант, що випадають

Розробники:		Гризодуб О.І. – доктор хім. н., професор, головний науковий співробітник  Відділу ДФУ Дмітрієва М.В. – канд. фарм. н., старший науковий співробітник, ученій секретар
Рецензенти:		Леонтьєв Д.А. – доктор фарм. н., старший науковий співробітник, начальник Відділу валідації та стандартних зразків
Рекомендовано до розміщення на сайті:		Котов А.Г. – д-р фарм. наук, ст. науковий співробітник, нач. відділу Державної Фармакопеї України

 

       1.2.1. Вибірки, середні за обсягом: випробування Граббса

       1.2.2. Вибірки, малі за обсягом: критерій Діксона (Q-критерій)

       1.2.3. Вибірки, великі за обсягом: 3s-критерій

       1.2.4. Загальні зауваження щодо виявлення варіант, що випадають

     1.2.4.1. Вибірки, малі за обсягом

     1.2.4.2. Вибірки, великі за обсягом

     1.3. Об’єднання вибірок

        1.3.1. Об’єднана дисперсія й об’єднане середнє

        1.3.2. Критерій Бартлета

        1.3.3.Критерій Кокрена

        1.3.4. Довірчі інтервали й оцінювання їх величини

        1.3.5. Однобічні та двобічні довірчі інтервали

2. МЕТРОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ

     2.1. Представлення метрологічних характеристик

     2.2. Формулювання аналітичного завдання

    2.3. Особливості контролю якості лікарських засобів за показником «Кількісне визначення»

       2.3.1. Загальні положення

       2.3.2. Доказовий підхід

       2.3.3. Підтверджувальний підхід

    2.4. Оцінювання значущості систематичної похибки

       2.4.1. Статистична значущість систематичної похибки

       2.4.2. Практична значущість систематичної похибки

           2.4.2.1. Принцип незначущості

           2.4.2.2. Критерій практичної незначущості систематичної похибки

3. ПОРІВНЯННЯ ДВОХ МЕТОДИК АНАЛІЗУ ЗА ВІДТВОРЮВАНІСТЮ
4. МЕТРОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЕДНЬОГО РЕЗУЛЬТАТУ
5. ПОРІВНЯННЯ СЕРЕДНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДВОХ ВИБІРОК

         5.1. Розходження дисперсій S₁² і S₂² статистично невірогідно

         5.2. Розходження дисперсій S₁² і S₂² статистично вірогідно

         5.3. Відоме точне значення величини А

        5.4. Використання довірчих інтервалів

6. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ

         6.1. Оцінювання збіжності результатів паралельних випробувань

         6.2. Забезпечення якості результатів

           6.2.1. Кваліфікація мірного посуду

           6.2.2. Придатність хроматографічної системи

        6.3. Гарантія якості продукції

          6.3.1. Метрологічно атестована методика

          6.3.2. Валідована методика

          6.3.3. Урахування факторів неоднорідності для дозованих одиниць

       6.4. Оцінювання результатів тестування

          6.4.1. Розрахунок метрологічних характеристик міжлабораторної вибірки

          6.4.2. Оцінювання якості результатів учасників тестування

          6.4.3. Внутрішньолабораторне тестування

          6.4.4. Зовнішнє тестування

            6.4.4.1. Використання метрологічних характеристик самої вибірки учасників

            6.4.4.2. Використання максимально допустимої невизначеності методики аналізу

               6.4.4.2.1. Наявність загальної систематичної похибки результатів учасників

               6.4.4.2.2. Загальна характеристика якості результатів учасників

7. РОЗРАХУНОК І СТАТИСТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЛІНІЙНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ
8. ПРИКЛАДИ

            8.1. Обчислення середнього значення та дисперсії

            8.2. *Перевірка однорідності вибірки, малої за обсягом

Розробники:		Гризодуб О.І. – доктор хім. н., професор, головний науковий співробітник  Відділу ДФУ Дмітрієва М.В. – канд. фарм. н., старший науковий співробітник, ученій секретар
Рецензенти:		Леонтьєв Д.А. – доктор фарм. н., старший науковий співробітник, начальник Відділу валідації та стандартних зразків
Рекомендовано до розміщення на сайті:		Котов А.Г. – д-р фарм. наук, ст. науковий співробітник, нач. відділу Державної Фармакопеї України

 

                8.2.1. Q-критерій

                8.2.2. Критерій Граббса

8.3. Обчислення довірчих інтервалів і невизначеностей вимірювань

8.4. Перевірка гіпотези рівності дисперсій

8.4.1. Об’єднання результатів вибірок, різних за обсягом

8.4.2. Об’єднання результатів вибірок, рівних за обсягом

8.5. Порівняння двох методик аналізу за прецизійністю і правильністю результатів. Статистична і практична значущість систематичної похибки

8.5.1. Збіжність та наявність статистично значущої систематичної похибки

8.5.2. Наявність практично значущої систематичної похибки

8.6. Порівняння середніх результатів двох вибірок

8.6.1. Використання дисперсій

8.6.2. Використання максимально допустимої невизначеності

8.7. Забезпечення якості результатів

8.7.1. Кваліфікація градуйованих піпеток місткістю 5 мл

8.8. Гарантуючі допуски

8.8.1. Метрологічно атестована методика

8.8.2. Валідована методика

8.8.3. Урахування факторів неоднорідності для дозованих одиниць

8.8.4. Граничні допуски вмісту за специфікацією для дозованих одиниць

8.9. Оцінювання результатів тестування

8.9.1. Внутрішньолабораторне тестування персоналу за результатами верифікації градуйованої піпетки місткістю 5 мл

8.9.2. Зовнішнє тестування: визначення вмісту домішки В лінкоміцину в субстанції лінкоміцину методом ВЕРХ

9. *РОЗРАХУНОК НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ФУНКЦІЇ ДЕКІЛЬКОХ ВИПАДКОВИХ ЗМІННИХ

Розробники:		Гризодуб О.І. – доктор хім. н., професор, головний науковий співробітник  Відділу ДФУ
Рецензенти:		Леонтьєв Д.А. – доктор фарм. н., старший науковий співробітник, начальник Відділу валідації та стандартних зразків
Рекомендовано до розміщення на сайті:		Котов А.Г. – д-р фарм. наук, ст. науковий співробітник, нач. відділу Державної Фармакопеї України

 

9.1. Лінійна модель

9.1.1. Зважене середнє

9.2. Підхід Велча – Саттертвейта

9.3. Приклади розрахунків невизначеності функції декількох змінних

9.3.1. Розрахунок невизначеності методики аналізу готового лікарського засобу за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ)

9.3.1.1. Кінцева аналітична операція

9.3.1.2. Сумарна невизначеність пробопідготовки Δ_SP, r

9.3.1.3. Розрахунок сумарної невизначеності методики аналізу Δ_As, r

9.3.2. Прогноз невизначеності спектрофотометричного аналізу готового лікарського засобу

9.3.3. Розрахунок середнього значення декількох нерівноточних вибірок

9.3.4. Порівняння застосування лінійної моделі і підходу Велча — Саттертвейта в граничному випадку

 

10.  *ДОДАТОК

Розробники:		Гризодуб О.І. – доктор хім. н., професор, головний науковий співробітник  Відділу ДФУ
Рецензенти:		Дмітрієва М.В. – канд. фарм. н., старший науковий співробітник, ученій секретар
Рекомендовано до розміщення на сайті:		Котов А.Г. – д-р фарм. наук, ст. науковий співробітник, нач. відділу Державної Фармакопеї України

 

Таблиця 10.1.1. Критичні значення однобічного контрольного критерію Діксона Q(n, α)

Таблиця 10.1.2. Числові значення критерію Граббса (ESD_crit)

Таблиця 10.2. Числові значення критерію Стьюдента t(Р, n)

Таблиця 10.3. Відсоткові точки розподілу c²(P₁, n)

Таблиця 10.4. Критерій Кокрена

Таблиця 10.5. Відсоткові точки розподілу Фішера (F(P₁, n₁, n₂)-розподіл)

Таблиця 10.6. Відсоткові точки вибіркового коефіцієнта кореляції r

11. *ДЕЯКІ ДИСКРЕТНІ СТАТИСТИЧНІ РОЗПОДІЛИ

Розробники:		Гризодуб О.І. – доктор хім. н., професор, головний науковий співробітник  Відділу ДФУ
Рецензенти:		Дмітрієва М.В. – канд. фарм. н., старший науковий співробітник, ученій секретар
Рекомендовано до розміщення на сайті:		Котов А.Г. – д-р фарм. наук, ст. науковий співробітник, нач. відділу Державної Фармакопеї України

 

11.1. Біноміальний розподіл

11.1.1. Визначення

11.1.2. Застосування у фармацевтичному аналізі

11.1.2.1. Гранично допустима кількість дефектних одиниць під час підтвердження якості

11.1.2.2. Довірчі межі для параметра р біноміального розподілу

11.2. Розподіл Пуассона

Приклад 11.1. Підтверджувальний вибірковий контроль якості ін’єкцій за механічними включеннями

Приклад 11.2. Узагальнене оцінювання якості результатів учасників міжлабораторного тестування

12. *ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ НАЙМЕНШИХ КВАДРАТІВ У РЕГРЕСІЙНОМУ АНАЛІЗІ

Розробники:		Гризодуб О.І. – доктор хім. н., професор, головний науковий співробітник  Відділу ДФУ Підпружников Ю.В. – доктор фарм. н., професор, професор кафедри управління якістю Національного фармацевтичного університету України Леонтьєв Д.А. – доктор фарм. н., старший науковий співробітник, начальник Відділу валідації та стандартних зразків Петрус В.В. – ПАТ НВЦ «Борщаговський ХФЗ», Київ Іванов Л.В. – НТУ «Харьківський політехнічний інститут»
Рецензенти:		Дмітрієва М.В. – канд. фарм. н., старший науковий співробітник, ученій секретар
Рекомендовано до розміщення на сайті:		Котов А.Г. – д-р фарм. наук, ст. науковий співробітник, нач. відділу Державної Фармакопеї України

 

12.1. Загальне формулювання методу найменших квадратів

12.2. Проблема нерівноточності значень ординат

12.2.1. Допущення рівноточності ординат

12.2.2. Загальний випадок

12.2.3. Допущення рівності відносних стандартних відхилень ординат

12.3. Пряме числове розв’язання співвідношень (12.3) або (12.7)

12.4. Використання часткових похідних регресійної функції за параметрами

12.5. Лінійний метод найменших квадратів (ЛМНК)

12.6. Лінійний зважений метод найменших квадратів (ЛЗМНК)

12.7. Нелінійний метод найменших квадратів (НМНК)

12.8. Нелінійний зважений метод найменших квадратів (НЗМНК)

12.9. *ПРИКЛАДИ

12.9.1. Валідація методики кількісного визначення таблеток амброксолу: розрахунок лінійної залежності методом найменших квадратів

12.9.2. Дослідження значимості впливу швидкості і сили пресування на однорідність маси й однорідність дозування одиниць ядер таблеток дезлоратадину

12.9.3. Лінійний зважений метод найменших квадратів: побудова калібрувальної прямої в допущенні рівності відносних невизначеностей ординат

12.9.4. Застосування нелінійного методу найменших квадратів для опису кінетики розчинення зразків субстанції фенсукциналу з різним розміром частинок

 

Прийняті позначення

У цій статті для переважного використання прийняті такі позначення:

А — вимірювана величина;

a — вільний член лінійної залежності;

b — кутовий коефіцієнт лінійної залежності;

F — критерій Фішера;

f(x, μ ,s) — функція щільності ймовірності нормального розподілу;

Н₀ — нульова гіпотеза;

Н₁ — альтернативна гіпотеза;

i — порядковий номер варіанти;

L — фактор, використовуваний під час оцінювання збіжності результатів рівнобіжних визначень;

m, n — об’єми вибірки;

р — ймовірність;

Р — довірча ймовірність без конкретизації постановки завдання, у відсотках;

Р₂, P₁ — довірча ймовірність відповідно за дво- й однобічної постановки завдання, у відсотках;

Q₁, Q_n — контрольні критерії для ідентифікації грубих похибок;

R — розмах варіювання;

R_c — загальний індекс кореляції;

r — (лінійний) коефіцієнт кореляції;

RSD = s_r ´ 100 % — відносне стандартне відхилення, у відсотках;

RSD-_x = s_x,r ´ 100 % — відносне стандартне відхилення середнього результату, у відсотках;

RSD_p — об’єднане відносне стандартне відхилення, у відсотках;

s — стандартне відхилення;

s_r — відносне (до середнього результату) стандартне відхилення;

s² — дисперсія;

s_r² — відносна дисперсія;

s-_x — стандартне відхилення середнього результату;

s-_x,y — відносне (до середнього результату) стандартне відхилення середнього результату;

s_lg — логарифмічне стандартне відхилення;

s_lg² — логарифмічна дисперсія;

s_{lg ^–x} — логарифмічне стандартне відхилення середнього результату;

s_p — об’єднане стандартне відхилення;

s²_p, s²_b, s²_a — загальна дисперсія та дисперсія коефіцієнтів лінійної залежності;

t — критерій Стьюдента;

х, у — поточні координати в рівнянні лінійної залежності;

X_i, Y_i  — значення змінних х та у, обчислені з рівняння лінійної залежності;

х, у — середні значення вибірки (координати центру лінійної залежності);

х_i, у_i  — i-та варіанта (i-та пара експериментальних значень х та y);

–_x ± Δ_x — граничні значення довірчого інтервалу середнього результату;

x_i ± Δ_x — граничні значення довірчого інтервалу результату одиничного визначення;

γ — критична статистика;

Δ_x — напівширина довірчого інтервалу одиничного визначення;

Δ-_x — напівширина довірчого інтервалу середнього результату;

Δ_x, r — напівширина відносного довірчого інтервалу одиничного визначення;

Δ-_x, r — напівширина відносного довірчого інтервалу середнього результату;

Δ_As, r — сумарна невизначеність аналізу;

Δ_FAO, r — невизначеність кінцевої аналітичної операції;

Δ_RS, r — невизначеність атестації стандартного зразка;

Δ_SP, r — невизначеність пробопідготовки;

δ — відносна величина систематичної похибки;

ε,^–ε — відносні невизначеності відповідно результату окремого визначення і середнього результату;

μ — справжнє значення вимірюваної величини;

ν — число ступенів свободи; перемінний обсяг вибірки під час послідовного аналізу;

ν_p — об’єднане число ступенів свободи;

ν_eff — «ефективне» число ступенів свободи в підході Велча — Саттертвейта;

∑ — знак підсумовування (сума);

σ² — дисперсія генеральної сукупності;

σ — стандартне відхилення генеральної сукупності;

^x2 — критерій xi-квадрат.