5.3.N.2. Валідація аналітичних методик і випробувань

 

А. ВИМОГИ ICH
1. ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ
1.1. Вступ
1.2. Аналітичні випробування і методики, які підлягають валідації
1.3. Валідаційні характеристики і вимоги
1.4. Глосарій
1.4.1. Аналітична методика
1.4.2. Специфічність
1.4.3. Правильність
1.4.4. Прецизійність
1.4.4.1. Збіжність
1.4.4.2. Внутрішньолабораторна прецизійність
1.4.4.3. Відтворюваність
1.4.5. Межа виявлення
1.4.6. Межа кількісного визначення
1.4.7. Лінійність
1.4.8. Діапазон застосування
1.4.9. Робасність 
2. МЕТОДОЛОГІЯ
2.1. Вступ
2.2. Специфічність
2.2.1. Ідентифікація
2.2.2. Кількісне визначення і випробування на домішки
2.2.2.1. Зразки домішок наявні
2.2.2.2. Зразки домішок відсутні
2.3. Лінійність
2.4. Діапазон застосування
2.5. Правильність
2.5.1. Кількісне визначення
2.5.1.1. Субстанції
2.5.1.2. Готові лікарські засоби
2.5.2. Домішки (кількісний вміст)
2.5.3. Представлення даних, яке рекомендується
2.6. Прецизійність
2.6.1. Збіжність
2.6.2. Внутрішньолабораторна прецизійність
2.6.3. Відтворюваність
2.6.4. Представлення даних, яке рекомендується
2.7. Межа виявлення
2.7.1. Візуальне оцінювання
2.7.2. Відношення «сигнал/шум»
2.7.3. Використання стандартного відхилення сигналу і нахилу калібрувальної прямої
2.7.4. Представлення даних, яке рекомендується
2.8. Межа кількісного визначення
2.8.1. Візуальне оцінювання
2.8.2. Відношення «сигнал/шум»
2.8.3. Використання стандартного відхилення сигналу і нахилу калібрувальної прямої
2.8.4. Представлення даних, яке рекомендується
2.9. Робасність
2.10. Перевірка придатності системи
В. РЕКОМЕНДАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО КЕРІВНИЦТВА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФАРМАКОПЕЇ
3. ВАЛІДАЦІЯ АНАЛІТИЧНИХ МЕТОДИК
3.1. Оптичне обертання (2.2.7)
3.1.1. Вступ
3.1.2. Ідентифікація
3.1.3. Випробування
3.2. Ультрафіолетова спектрофотометрія (2.2.25)
3.2.1. Ідентифікація
3.2.2. Випробування на граничний вміст домішок
3.2.3. Кількісне визначення
3.3. Неінструментальні граничні випробування
3.3.1. Зовнішній вигляд розчину (2.2.1 і 2.2.2)
3.3.2. Кислотність і лужність
3.3.3. Випробування на допустимі межі вмісту аніонів і катіонів (2.4)
3.4. Атомно-абсорбційна спектрометрія (2.2.23)
3.4.1.Специфічність
3.4.2. Калібрування
3.4.3. Ефекти матриці
3.4.4. Межа виявлення і межа кількісного визначення (метод, який ґрунтується на стандартному відхиленні сигналу контрольного досліду)
3.5. Розділювальні методи
3.5.1. Тонкошарова хроматографія (2.2.27)
3.5.2. Рідинна хроматографія (2.2.29)
3.5.2.а. Ідентифікація
3.5.2.b. Випробування на граничний вміст домішок
3.5.2.с. Кількісне визначення
3.5.3. Газова хроматографія (2.2.28)
3.5.3.а. Ідентифікація
3.5.3.b. Випробування на граничний вміст домішок
3.5.3.с. Придатність хроматографічної системи
3.5.3.d. Кількісне визначення
3.5.3.e. Ідентифікація і контроль залишкових розчинників (2.4.24)
3.6. Визначення води напівмікрометодом (2.5.12)
3.7. Об’ємне титрування (2.5.11, 2.2.19, 2.2.20)
3.8. Ідентифікація пептидів методом ядерного магнітного резонансу (2.2.64)
С. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ФАРМАКОПЕЇ УКРАЇНИ: СТАНДАРТИЗОВАНІ ПРОЦЕДУРИ ВАЛІДАЦІЇ КІЛЬКІСНИХ МЕТОДИК КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
4. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ У ВАРІАНТІ МЕТОДУ СТАНДАРТУ
4.1. Нормалізовані координати
4.2. Процедура і діапазон
4.3. Дослідження лінійності
4.4. Критерії прийнятності валідаційних характеристик аналітичної методики
4.4.1. Критерії прийнятності повної відносної невизначеності методики аналізу ΔAs
4.4.2. Правильність. Статистична і практична незначущість систематичної похибки
4.4.3. Критерії прийнятності лінійної залежності
4.4.3.1. Залишкове стандартне відхилення SDo
4.4.3.2. Коефіцієнт кореляції
4.4.3.3. Вільний член. Статистична і практична незначущість
4.4.3.4. Межа виявлення (DL) і межа кількісного визначення (QL)
4.4.4. Внутрішньолабораторна прецизійність
4.4.5. Дослідження стабільності розчинів
4.4.5.1. Спектрофотометричний аналіз
4.4.5.2. Хроматографічний аналіз
4.4.6. Специфічність
4.4.6.1. Хроматографічні методики
4.4.6.2. Спектрофотометричні методики
4.4.6.2.1. Оптичні характеристики домішок відомі
4.4.6.2.2. Оптичні характеристики домішок невідомі
4.5. Прогноз повної невизначеності методики кількісного визначення
4.5.1. Хроматографічний аналіз
4.5.2. Спектрофотометричний аналіз
4.6. Передача методики
4.6.1. Критерії прийнятності
5. КОНТРОЛЬ ВМІСТУ ДОМІШОК У ГОТОВИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБАХ ХРОМАТОГРАФІЧНИМИ МЕТОДАМИ
5.1. Межа виявлення (DL)
5.2. Межа кількісного визначення (QL)
5.3. Діапазон
5.4. Вимоги до невизначеності аналітичної методики
5.5. Специфічність
5.6. Робасність, придатність хроматографічної системи
5.6.1. Стабільність досліджуваних розчинів
5.7. Лінійність
5.8. Правильність і прецизійність
6. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ВАРІАНТІ КАЛІБРУВАЛЬНОГО ГРАФІКА
6.1. Загальні зауваження
6.2. Калібрувальна пряма
6.3. Кількість точок калібрувального графіка
6.4. Нормалізовані координати
6.5. Діапазон дослідження лінійності
6.6. Повна невизначеність методики і її складові
6.7. Критерії специфічності методики
6.8. Валідаційні критерії в методі стандарту
6.9. Валідаційні критерії в методі калібрувального графіка
6.9.1. Підхід 1: припущення незначущості невизначеності калібрування
6.9.2. Підхід 2: невизначеність калібрування дорівнює невизначеності методики аналізу зразка
6.9. Критерії оцінювання правильності і прецизійності (збіжності) результатів аналізу модельних сумішей
6.9.1. Систематична похибка
6.9.2. Прецизійність (збіжність) результатів
6.10. Критерії придатності системи
6.11. Межа виявлення (DL) і межа кількісного визначення (QL)
6.12. Внутрішньолабораторна прецизійність
7. СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ВАРІАНТІ МЕТОДУ ПОКАЗНИКА ПОГЛИНАННЯ
7.1. Загальне рівняння для повної невизначеності методики аналізу
7.2. Нормалізовані координати
7.3. Специфічність
7.4. Діапазон
7.5. Невизначеність кінцевої аналітичної операції
7.6. Невизначеність пробопідготовки
7.7. Невизначеність градуювання
             7.7.1. Невизначеність, спричинена відхиленням калібрувальної прямої від прямої пропорційності (δline)
7.7.2. Невизначеність показника поглинання (δА)
7.8. Правильність і прецизійність МПП
7.9. Критерії лінійності
             7.9.1. Залишкове стандартне відхилення SDo
7.9.2. Коефіцієнт кореляції
7.9.3. Вільний член лінійної залежності
7.9.4. Межа виявлення (DL) і межа кількісного визначення (QL)
7.10. Дослідження стабільності розчинів
7.11. Прогноз повної невизначеності методики кількісного визначення
7.12. Внутрішньолабораторна прецизійність
8. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПІД ЧАС ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЕКВІВАЛЕНТНОСТІ IN VITRO
8.1. Метрологічні вимоги до вивчення профілів розчинення in vitro
8.2. Аналітичний діапазон, число точок прямої і модельні розчини
8.3. Вимоги до лінійності
8.4. Межа кількісного визначення (QL)
8.5. Специфічність
8.6. Метрологічні характеристики результатів
8.6.1. Правильність
8.6.2. Збіжність результатів
8.6.3. Внутрішньолабораторна прецизійність
9. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ МЕТОДОМ ТИТРУВАННЯ
9.1. Загальні положення
9.2. Рекомендації під час проведення рутинного титрометричного аналізу
9.3. Постановка завдання
9.4. Вимоги до чистоти зразків, використовуваних для проведення валідації
9.5. Нормалізовані координати
9.6. Діапазон
9.7. Критерії лінійності
9.7.1. Систематична похибка
9.7.2. Залишкове стандартне відхилення
9.7.3. Коефіцієнт кореляції
9.7.4. Межа виявлення (DL) і межа кількісного визначення (QL)
9.7.5. Правильність і прецизійність
10. КОНТРОЛЬ ЗАЛИШКОВИХ РОЗЧИННИКІВ У ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБАХ МЕТОДОМ ГАЗОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ
10.1. Постановка завдання
10.2. Відмінність між граничними і кількісними випробуваннями
10.3. Максимально допустима невизначеність методики аналізу
10.4. Межа виявлення
10.5. Методика і діапазон
10.5.1. Метод стандарту
10.5.2. Метод стандартних добавок
10.6. Специфічність: вплив заважальних піків субстанції і розчинника
10.6.1. Вплив залишків ЗР
10.6.2. Вплив домішок у розчиннику і випробовуваній речовині
10.6.2.1. Метод стандартних добавок
10.6.2.2. Метод стандарту
10.7. Вимоги до лінійності
10.7.1. Метод стандарту
10.7.1.1. Коефіцієнт кореляції
10.7.1.2. Вимоги до вільного члена
10.7.2. Метод стандартних добавок
10.7.2.1. Коефіцієнт кореляції
10.7.2.2. Вимоги до вільного члена
10.8. Правильність і прецизійність
10.9. Робасність
10.9.1. Стабільність досліджуваних розчинів
10.10. Придатність системи
            11. ОСОБЛИВОСТІ ВАЛІДАЦІЇ МЕТОДИК КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ СУМАРНИХ ПРЕПАРАТІВ
11.1. Що таке сумарні препарати
11.2. Невизначеність поняття «концентрація»
11.3. Різниця між розробкою аналітичної методики і її валідацією
11.4. Діапазон застосування і допуски вмісту для сумарних препаратів
11.5. Правильність
11.6. Специфічність
11.7. Лінійність
             11.7.1. Проблеми дослідження лінійності під час проведення кількісного визначення сумарних препаратів
11.7.2. Нормалізовані координати
11.7.3. Діапазон і кількість точок прямої для побудови калібрувального графіка
11.7.4. Модельні суміші, їх аналіз і розрахунки
11.7.4.1. Розрахунки для методу стандарту
11.8. Валідаційні критерії
11.8.1. Невизначеність калібрувального графіка
11.8.2. Невизначеність випробовуваного зразка в методі калібрувального графіка
11.8.3. Невизначеність випробовуваного зразка в методі стандарту
11.8.4. Внутрішньолабораторна прецизійність

12. ОСОБЛИВОСТІ ВАЛІДАЦІЇ МЕТОДИК ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ АФІ ПІСЛЯ ОЧИСТКИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

 

ПРИКЛАДИ
Приклад 1
Валідація методики кількісного визначення таблеток амброксолу методом спектрофотометрії
Об’єкт дослідження
Завдання
Матеріали і реактиви
Аналітичне обладнання
Валідаційні критерії (у нормалізованих координатах)
П.1.1. Методики аналізу, що валідуються
П.1.2. Специфічність
П.1.3. Модельні розчини, виконання вимірювань і розрахунки
П.1.4. Внутрішньолабораторна прецизійність
П.1.5. Дослідження стабільності
П.1.6. Результати і їх обговорення
П.1.6.1. Специфічність
П.1.6.2. Лінійність
П.1.6.3. Межа виявлення і межа кількісного визначення
П.1.6.4. Прецизійність і правильність
П.1.6.4.1. Збіжність і правильність
П.1.6.4.2. Внутрішньолабораторна прецизійність
П.1.6.5. Стабільність розчинів у часі
П.1.6.6. Прогноз повної невизначеності аналітичної методики
П.1.6.6.1. Прогноз невизначеності пробопідготовки
П.1.6.6.2. Повна невизначеність аналітичної методики
П.1.6.7. Робасність
Приклад 2
Валідація методики контролю супровідних домішок у субстанції цефуроксиму натрієвої солі
 
Об’єкт дослідження
Аналітичне обладнання
П.2.1. Методика аналізу, що валідується
П.2.1.1. Супровідні домішки
П.2.1.2. Кількісне визначення
П.2.1.3. Завдання і валідаційні критерії
П.2.2. Специфічність і робасність
П.2.2.1. Специфічність
П.2.2.2. Дослідження стабільності розчинів
П.2.3. Модельні розчини, виконання вимірювань і розрахунки
П.2.4. Результати і їх обговорення
П.2.4.1. Придатність хроматографічної системи
П.2.4.2. Специфічність
П.2.4.3. Стабільність розчинів у часі
П.2.4.4. Лінійність
П.2.4.5. Збіжність і правильність
П.2.4.6. Межа кількісного визначення і межа виявлення
Приклад 3
Визначення заліза в препараті Gesticare методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії у варіанті калібрувального графіка
Об’єкт дослідження
Завдання
Обладнання
Методика аналізу, що валідується
Діапазон калібрування
П.3.1. Перевірка специфічності
П.3.2. Перевірка лінійності
П.3.3. Аналіз модельних сумішей
П.3.4. Внутрішньолабораторна прецизійність
П.3.5. Загальні висновки щодо валідації ААС-методики
Приклад 4
Валідація методики кількісного визначення субстанції преднізолону методом МПП
Об’єкт дослідження
Завдання
Методика аналізу, що валідується
П.4.1. Кваліфікація обладнання
П.4.1.1. Кювети
П.4.1.2. Правильність оптичної густини
П.4.1.3. Збіжність оптичної густини з вийманням кювет
П.4.1.4. Граничний рівень розсіяного світла
П.4.1.5. Вимоги до розчинників
П.4.2. Валідація методики кількісного визначення субстанції преднізолону
П.4.2.1. Вимоги до повної граничної невизначеності результатів аналізу (max DAs)
П.4.2.2. Прогноз невизначеності пробопідготовки (DSP)
П.4.2.3. Прогноз повної невизначеності результатів аналізу (DAs)
П.4.2.4. Оцінювання специфічності
П.4.2.5. Робасність
П.4.2.6. Лінійність
П.4.2.7. Правильність і прецизійність
П.4.2.8. Внутрішньолабораторна прецизійність
Приклад 5
Валідація методики кількісного визначення під час дослідження профілів розчинення таблеток «L-Тироксину»
П.5.1. Об’єкт дослідження
П.5.2. Характеристика субстанції
П.5.3. Вибір середовищ розчинення
П.5.4. Аналітична методика
П.5.5. Дослідження лінійності
П.5.6. Дослідження внутрішньолабораторної прецизійності
Приклад 6
Валідація методики кількісного визначення субстанції таурину методом індикаторного кислотно-основного титрування
П.6.1. Методика
П.6.2. Чистота субстанції, використовуваної для проведення валідації
П.6.3. Стандартизація титранту
П.6.4. Номінальний об’єм титрування
П.6.5. Вплив індикатора
П.6.6. Об’єм контрольного досліду
П.6.7. Наважки для дослідження лінійності
П.6.8. Нормалізовані координати
П.6.9. Лінійна залежність
П.6.10. Межа виявлення і межа кількісного визначення
Приклад 7
Валідація методики контролю залишкових кількостей толуолу й ізопропанолу в субстанції фенсукциналу
П.7.1. Методика аналізу, що валідується
П.7.2. Приготування модельних розчинів і розчинів порівняння
П.7.3. Результати хроматографування
П.7.4. Результати і їх обговорення
П.7.4.1. Збіжність паралельних інжекцій
П.7.4.2. Специфічність
П.7.4.3. Лінійність і межа виявлення
              П.7.4.4. Правильність і прецизійність
Приклад 8
Валідація методики визначення вмісту вуглеводнів у КДДШ
П.8.1. Об’єкт дослідження
П.8.2. Методика визначення вмісту вуглеводнів, що валідується
П.8.3. Побудова калібрувальної прямої
П.8.4. Аналіз модельних сумішей препарату
П.8.4.1. Специфічність
П.8.4.2. Приготування й аналіз модельних розчинів препарату
П.8.4.3. Внутрішньолабораторна прецизійність

Приклад 9

Валідація методик визначення залишкових кількостей моксифлоксацину гідрохлориду в промивних водах і на поверхні обладнання після очистки

П.9.1. Об’єкт дослідження

П.9.2. Методики аналізу, що валідуються

П.9.2.1. Визначення вмісту моксифлоксацину гідрохлориду в пробах промивних вод

П.9.3. Валідаційні характеристики і критерії прийнятності

П.9.3.1. Специфічність

П.9.3.2. Робасність

П.9.3.3. Ступінь вилучення

П.9.3.4. Лінійність. Збіжність і правильність.

П.9.3.5. Межа виявлення і межа кількісного визначення

П.9.3.6. Внутрішньолабораторна прецизійність