Науково-практичний семінар: «Результати 11-го раунду програми професійного тестування лабораторій з контролю якості лікарських засобів»
13 лютого 2015 р. в м. Києві відбувся щорічний науково-практичний семінар, присвячений результатам чергового раунду Програми професійного тестування лабораторій з контролю якості лікарських засобів. Семінар був організований та проведений ДП «Фармакопейний центр» за участі Державної служби України з лікарських засобів.
Першим із докладом «Основні зміни клімату фармацевтичного ринку України у 2014 р. та прогнози на 2015 р.» виступив Сергій Володимирович Сур, директор із взаємодії з регуляторними органами корпорації «Артеріум».
Перш за все доповідач зауважив, що на фармацевтичний ринок країни сьогодні впливають як економічні, так і політичні фактори. За поточними показниками рітейл лікарських засобів (ЛЗ) вже дійшов «дна». Споживання ЛЗ у гривні стрімко зросло у національній валюті, однак знизилось у валюті та натуральному виразі.
Далі у доповіді були наведені чинники, які впливатимуть і надалі на формування ринку ЛЗ в країні:
- В Україні – реформа охорони здоров’я 2015-2016 рр.
– Децентралізація
– Дерегуляція
– Впровадження системи медичного страхування
– Відмова МОЗ України від функції закупівлі ЛЗ.
- Ринки країн-учасників ЄврАзЕС (Росія, Бєларусь, Казахстан, Вірменія, Киргизія):
– Створення загального ринку ЛЗ з січня 2015 р.
– Гармонізація GXP, РД та CTD, процедур реєстрації ЛЗ, наявність загальної фармакопеї
– Преференції локальним виробникам.
В ході доповіді Сергій Володимирович навів інформацію щодо статистики розпоряджень Держлікслужби ГЛЗ про заборону реалізації ЛЗ 2012-2013 рр.
|
Причина заборони |
Кількість найменувань ЛЗ, які вказані в розпорядженнях |
|
|
Видано |
Відмінено |
|
|
Незареєстровані ЛЗ |
670 (26 %) |
144 (21 %) |
|
Неможливість проведення аналізу (не відтворюваність методики) |
536 (21 %) |
84 (16 %) |
|
Невідповідність вимогам специфікації |
504 (20 %) |
153 (30 %) |
|
Виявлення ЛЗ на неліцензійних складах |
361 (14 %) |
321 (89 %) |
|
Підозра у фальсифікації |
180 (7 %) |
26 (14 %) |
|
Без ліцензійне виробництво |
68 (3 %) |
0 |
|
Без вхідного контролю в Україні |
52 (2 %) |
0 |
|
Не передбачена побічна дія |
38 (1 %) |
21 (55 %) |
|
Летальний випадок |
37 (1 %) |
23 (62 %) |
|
За зверненням СБУ |
31 (1 %) |
0 |
|
Відсутність на ринку протягом 2 років |
31 (1 %) |
0 |
|
Закінчення терміну придатності |
26 (1 %) |
0 |
|
Причина не з’ясована |
12 (< 1%) |
3 (25 %) |
|
Відклик самим виробником |
10 (< 1%) |
0 |
|
За результатами інспектування |
7 (< 1 %) |
6 (86 %) |
|
Усього |
2563 |
781 (30%) |
Доповідач підкреслив, що головним інструментом контролю сьогодні є GXP, фармацевтична розробка, управління ризиками й т.і. У цілому регуляторні вимоги стають більш жорсткими, підвищується вартість обладнання, приміщень, витратних матеріалів, вимог до персоналу і т.д. Це, в свою чергу, призводить до того, що вартість лабораторного контролю зростає. На думку Сергія Володимировича усе це впливає на надійність та правильність результатів лабораторного контролю в Україні. Також він вважає, що загалом система держконтролю має стати більш ефективною та економною, головними інструментами якої мають бути ліцензування, інспекторат, система реєстрації. Це можливо зробити за рахунок зменшення кількості лабораторій, а це, в свою чергу, призведе до підвищення якості їх роботи. Спонтанні відбори зразків ЛЗ мають бути замінені на контроль більш ризикованих продуктів. Головними засадами для державного контролю мають бути ДФУ та інші фармакопеї. Також доповідач вважає, що систему ППТ слід адаптувати до нових задач лабораторій держконтроля та фармацевтичних підприємств. Вона має бути гнучкою та швидкою (2 рази на рік, звіти – не більше 2-3 місяців після отримання результатів).
Наступним виступив Юрій Васильович Підпружников, доктор фарм. наук, професор Національного фармацевтичного університету (НФаУ) з доповіддю «Зміни 2014 до розділу 6 GMP ЕС «Контроль якості»».
Наступною із доповідями виступила керівник сектору розробки та впровадження ППТ ДП «Фармакопейний центр», к. фарм. наук, Марина Василівна Дмітрієва. Перша доповідь була присвячена ідентифікації кислоти аскорбінової за питомим показником поглинання. У даному тестуванні приймали участь 42 учасники:
- 23 лабораторії фармацевтичних підприємств України;
- 4 лабораторії обласних територіальних органів Держлікслужби України;
- 8 лабораторій інших організацій України, які здійснюють контроль якості лікарських засобів;
- 7 лабораторій контролю якості лікарських засобів із країн ближнього зарубіжжя.
Метою тестування було:
- Ідентифікувати тестовий зразок (ТЗ) кислоти аскорбінової за питомим показником поглинання відповідно до вимог загальної статті ЕР/ДФУ «2.2.25 Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій і видимій областях»;
- Навести результати визначення шляхом заповнення форми протоколу.
Критеріями оцінювання були:
- Невизначеність результатів питомого показнику поглинання в окремій лабораторії;
- Невизначеність результатів питомого показнику поглинання в лабораторіях фармацевтичної галузі.
За результатами тестування усі учасники позитивно ідентифікували кислоту аскорбінову за досліджуваним показником та отримали задовільні результати тестування. Однак 27 лабораторії отримали результати у неповній відповідності до загальної статті 2.2.25 ДФУ та методики аналізу до проведення визначення питомого показнику поглинання. Такі результати можуть бути визнані нелегітимними у випадку виникнення спірних ситуацій. Загалом якість виконання аналізу спектрофотометричним методом при визначенні показника питомого поглинання в лабораторіях покращилась у порівнянні з попередніми раундами.
Наступна доповідь керівника сектору ППТ мала назву «Визначення питомого оптичного обертання кислоти аскорбінової».
У даному тестуванні приймали участь 28 учасників:
- 17 лабораторій фармацевтичних підприємств України;
- 2 лабораторії обласних територіальних органів Держлікслужби України;
- 5 лабораторій інших організацій України, які здійснюють контроль якості лікарських засобів;
- 4 лабораторії контролю якості лікарських засобів із країн ближнього зарубіжжя.
На меті тестування було визначення питомого оптичного обертання ТЗ кислоти аскорбінової у відповідності з вимогами загальної статті ЕР/ДФУ «2.2.7 Оптичне обертання» та наведення результатів шляхом заповнення форми протоколу.
Критеріями тестування були:
– учасники, чиї висновки про результати ідентифікації ТЗ 1 та 2 кислоти аскорбінової за показником питомого оптичного обертання відповідали висновкам, які отримані при атестації, вважаються такими, що отримали задовільні результати тестування;
– учасники, чиї висновки про результати ідентифікації ТЗ 1 та 2 кислоти аскорбінової за показником питомого оптичного обертання не відповідають висновкам, отриманим при атестації, вважаються такими, що отримали незадовільні результати тестування.
Результати тестування показали, що усі учасники отримали задовільні результати тестування. Однак 21,4 % учасників отримали результати у неповній відповідності з вимогами загальної статті 2.2.7 ЕР/ДФУ та загальноприйнятої лабораторної практики до проведення визначення питомого оптичного обертання. При цьому результати порівняння метрологічних характеристик результатів поточного та попереднього раундів тестування свідчать про підвищення якості виконання аналізу щодо визначення питомого оптичного обертання учасниками тестування.
Ще одним методом, за яким проводилось тестування, була ідентифікація аскорбінової кислоти за показником рН. Метою тестування було ідентифікувати ТЗ 1 та 2 кислоти аскорбінової за показником рН у відповідності з вимогами загальної статті ЕР/ДФУ «2.2.3. Потенціометричне визначення рН» та навести результати визначення шляхом заповнення форми протоколу.
У цьому тестуванні приймали участь 37 лабораторій:
- 21 лабораторія фармацевтичних підприємств України;
- 3 лабораторії обласних територіальних органів Держлікслужби України;
- 8 лабораторій інших організацій України, які здійснюють контроль якості лікарських засобів;
- 5 лабораторій контролю якості лікарських засобів із країн ближнього зарубіжжя.
Усі учасники даного тестування отримали задовільні результати. Однак 28 учасників отримали результати у неповній відповідності до статті 2.2.3 ЕР/ДФУ, методики аналізу та прийнятої лабораторної практики до потенціометричного визначення рН. Такі результати можуть бути визнані нелегітимними у випадку виникнення спірних ситуацій.
Чергова доповідь була присвячена вимогам ДФУ до лікарської рослинної сировини. Доповідач – Котов Андрій Георгійович, доктор фарм. наук, старший науковий співробітник. Перш за все, доповідач нагадав учасникам про те, що ДФУ – це правовий акт, який містить загальні вимоги до лікарських засобів, а також методики контролю їх якості, що задекларовано у Законі України «Про лікарські засоби». Усі вимоги ДФУ є обов’язковими для усіх підприємств України, які виробляють, зберігають, контролюють та використовують лікарські засоби.
З 2014 року вводиться в дію ДФУ другого видання. Оскільки з 2013 року Україна є постійним членом ЕР, усі матеріали ДФУ 2.0 гармонізовані з ЕР 8.0 та Додатками 8.1 та 8.2. При розробці монографій на готові лікарські засоби (ГЛЗ) використовувались видання американської (USP) та Британської (ВР) фармакопей.
Видання складається з 3х томів. Перший том містить:
– Загальні статті з методів контролю.
– Реактиви.
– Матеріали та контейнери.
– Загальні тексти.
– Загальні статті на дозовані лікарські форми.
– Загальні монографії.
Другий том містить:
– Монографії на субстанції для фармацевтичного використання.
– Деякі лікарські засоби.
Третій том містить:
– Вакцини для використання людиною.
– Імуносироватки та шовний матеріал для використання людиною та у ветеринарії.
– Матеріали на лікарську рослинну сировину (ЛРС).
– Монографії на ГЛЗ.
– Гомеопатичні лікарські засоби.
– Лікарські засоби, виготовлені в умовах аптек.
– Дієтичні добавки.
За складом статті ДФУ діляться на такі типи:
– Переклади відповідних статей ЕР.
– Переклади відповідних статей ЕР із національними частинами.
– Національні окремі та загальні статті обов’язкового характеру.
– Національні окремі та загальні статті рекомендованого та інформаційного характеру.
Далі доповідач доволі докладно зупинився на опису методів аналізу ЛРС, які введено до ДФУ 2.0. По-перше, це були методи фармакогнозії. Далі він зупинився на питанні загальних монографій на ЛРС, лікарські рослинні засоби, чаї, рослинні жирні олії, екстракти, ефірні олії, ЛРС для гомеопатичних лікарських засобів, матричні настоянка для гомеопатичних лікарських засобів. У ході свого виступу Андрій Котов описав доволі широке коло проблем, з яким стикаються розробники таких монографій.
Особливої уваги заслуговує атестація фармакопейних стандартних зразків (ФСЗ) на рослинну сировину. Головна проблема використання ФСЗ зарубіжного виробництва – це їх вартість. На декількох прикладах доповідач довів, що використання європейських або американських ФСЗ ставить під сумнів фармакопейний контроль якості багатьох лікарських засобів рослинного походження в Україні. ДП «Фармакопейний центр» були проведені дослідження щодо заміни речовин-свідків для проведення фармакопейного контролю якості рослинних препаратів, та були розроблені ФСЗ ДФУ рослинних екстрактів, введені в методики національних частин та національних монографій ДФУ.
Робота з подальшої розробки національних частин до монографій та національних монографій для введення до ДФУ подовжується.
Останнім з доповіддю виступив заст. директора ДП «Фармакопейний центр» з наукової роботи, к. фарм. н., начальник відділу валідації та стандартних зразків, Дмитро Анатолійович Леонтьєв. Його доповідь була присвячена сучасній концепції метрологічного забезпечення якості фармацевтичного аналізу.
Усі доповіді викликали дуже жваву дискусію серед учасників семінару. Незважаючи на те, що у сучасних умовах участь лабораторій у Програмі стає дещо складнішою, представники лабораторій, які приймали участь у ітоговому семінарі висловили бажання й надалі приймати участь у Програмі професійного тестування.