Пропонуємо до уваги зацікавлених осіб.
ДП «Фармакопейний центр» продовжує роботи із розробки Державної фармакопеї України 3 видання, 1 том.
До нього увійдуть проаналізовані і переглянуті на відповідність Ph.Eur. 11.0-12.1 статті, тексти, монографії тощо, що є у наявності в ДФУ 2.0, 1 том, а також доповненнях до ДФУ 2.1-2.8. Зміст, який містить приблизний перелік монографій, статей тощо, що мають розробляється у 2025 – 2026 рр для введення у І том 3-го Видання Державної фармакопеї України представлений у Додатку.
Таким чином по розділах передбачається опрацювання проаналізованих / переглянутих текстів:
ЗАГАЛЬНІ СТАТТІ – 0/9;
МЕТОДИ АНАЛІЗУ – 265/39;
МАТЕРІАЛИ ТА КОНТЕЙНЕРИ – 25/8;
РЕАКТИВИ – 213 стор. зібраних у єдиний файл з 3 томів ДФУ 2.0, 8 Додатків ДФУ 2.1-2.8 і проаналізованих томів і додатків Ph.Eur. 11.0-12.1;
ЗАГАЛЬНІ ТЕКСТИ – 49/22;
ЗАГАЛЬНІ МОНОГРАФІЇ – 27/11;
МОНОГРАФІЇ НА ДОЗОВАНІ ФОРМИ -34/ 11.
Список статей, монографій тощо не є остаточним і має змінюватися. Що стосується національних частин і національних статей – з ними також проводяться відповідні роботи з метою виявлення відповідності сучасним вимогам, роботами над відповідями на зауваження зовнішніх рецензентів, наприклад ЗАГАЛЬНІ ТЕКСТИ 5.3.N.1., 5.3.N.2., 5.3.N.3., тощо.
Запрошуємо всіх користувачів ДФУ ознайомитися із проектом змісту ДФУ 3.0, 1 том, висловити свої зауваження і/або пропозиції, а також взяти участь у подальшому обговоренні і вдосконаленні вітчизняної Фармакопеї.
Додаток.
ЗМІСТ,
який містить приблизний перелік монографій, статей тощо, що мають розробляється у 2025 –2026 рр для введення у І том 3-го Видання Державної фармакопеї України
ЗАГАЛЬНІ СТАТТІ
1. ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ
1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.2. ІНШІ ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ПОШИРЮЮТЬСЯ НА ЗАГАЛЬНІ СТАТТІ Й МОНОГРАФІЇ
1.3. ЗАГАЛЬНІ СТАТТІ
1.4. МОНОГРАФІЇ
1.5. ІНДИВІДУАЛЬНІ МОНОГРАФІЇ
1.6. СТАНДАРТНІ ЗРАЗКИ
1.7. СКОРОЧЕННЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ
1.8. ОДИНИЦІ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ (СІ), ВИКОРИСТОВУВАНІ У ФАРМАКОПЕЇ, ТА ЇХНЯ
ВІДПОВІДНІСТЬ ІНШИМ ОДИНИЦЯМ
ВІДПОВІДНІСТЬ ІНШИМ ОДИНИЦЯМ
2. МЕТОДИ АНАЛІЗУ
2.1. ОБЛАДНАННЯ
2.1.1. Краплеміри
2.1.2. Порівняльна таблиця пористості скляних фільтрів
2.1.3. Ультрафіолетові лампи для аналітичних цілей
2.1.4. Cита
2.1.5. Пробірки для порівняльних випробувань
2.1.6. Газодетекторні трубки
2.2. ФІЗИЧНІ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ МЕТОДИ
2.2.1. Визначення прозорості та ступеня опалесценції рідин
2.2.2. Ступінь забарвлення рідин
2.2.3. Потенціометричне визначення рH
2.2.4. Приблизне значення рН розчинів
2.2.5. Відносна густинавань
2.2.6. Показник заломлення (індекс рефракції)
2.2.7. Оптичне обертання
2.2.8. В’язкість
2.2.9. Метод капілярної віскозиметрії
2.2.10. Метод ротаційної віскозиметрії
2.2.11. Температурні межі перегонки
2.2.12. Температура кипіння
2.2.13. Визначення води методом відгону
2.2.14. Температура плавлення — капілярний метод
2.2.15. Температура плавлення — відкритий капілярний метод
2.2.16 Температура плавлення — метод миттєвого плавлення
2.2.17. Температура краплепадіння
2.2.18. Температура тверднення
2.2.19. Амперометричне титрування
2.2.20. Потенціометричне титрування
2.2.21. Флуориметрія
2.2.22. Атомно-емісійна спектрометрія
2.2.23. Атомно-абсорбційна спектрометрія
2.2.24. Абсорбційна спектрофотометрія в інфрачервоному діапазоні
2.2.25. Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовому й видимому діапазоні
2.2.26. Хроматографія на папері
2.2.27. Тонкошарова хроматографія
2.2.28. Газова хроматографія
2.2.29. Рідинна хроматографія
2.2.30. Ексклюзійна хроматографія
2.2.31. Електрофорез
2.2.32. Втрата в масі під час висушування
2.2.33. Спектрометрія ядерного магнітного резонансу
2.2.34. Термічний аналіз
2.2.35. Осмоляльність
2.2.36. Потенціометричне визначення концентрації іонів із використанням іонселективних електродів
2.2.37. Рентгенофлуоресцентна спектрометрія
2.2.38. Питома електропровідність
2.2.39. Молекулярно-масовий розподіл декстранів
2.2.40. Спектрометрія в ближній інфрачервоній області
2.2.41. Круговий дихроїзм
2.2.42. Густина твердих речовин
2.2.43. Мас спектрометрія
2.2.44. Визначення вмісту загального органічного вуглецю у воді, призначеній для використання у фармацевтичних цілях
2.2.45. Надкритична хроматографія
2.2.46. Методи хроматографічного розділення
2.2.48. Раманівська спектрометрія
2.2.49. Вимірювання в’язкості на віскозиметрі з падаючою кулькою та автоматичному віскозиметрі з кулькою, що котиться
2.2.54. Ізоелектричне фокусування
2.2.55. Пептидне картування
2.2.56. Амінокислотний аналіз
2.2.57. Атомно-емісійна спектрометрія з індуктивно зв’язаною плазмою
2.2.58. Мас-спектрометрія з індуктивно зв’язаною плазмою
2.2.66. Реєстрація та вимірювання радіоактивності
2.3. ІДЕНТИФІКАЦІЯ
2.3.1. Реакції ідентифікації на іони і функціональні групи
2.3.2. Ідентифікація жирних олій методом тонкошарової хроматографії
2.3.3. Ідентифікація фенотіазинів методом тонкошарової хроматографії
2.3.4. Визначення запаху
2.4. ВИПРОБУВАННЯ НА ГРАНИЧНИЙ ВМІСТ ДОМІШОК
2.4.1. Амонію солі
2.4.2. Арсен
2.4.3. Кальцій
2.4.4. Хлориди
2.4.5. Фториди
2.4.6. Магній
2.4.7. Магній і лужноземельні метали
2.4.8. Важкі метали
2.4.9. Залізо
2.4.10. Свинець у цукрах
2.4.11. Фосфати
2.4.12. Калій
2.4.13. Сульфати
2.4.14. Сульфатна зола
2.4.15. Нікель у поліолах
2.4.16. Загальна зола
2.4.17. Алюміній
2.4.18. Вільний формальдегід
2.4.19. Лужні домішки у жирних оліях
2.4.20. Визначення домішок елементів
2.4.21. Сторонні олії у жирних оліях методом тонкошарової хроматографії
2.4.22. Сторонні олії у жирних оліях методом газової хроматографії
2.4.23. Стерини у жирних оліях
2.4.24. Ідентифікація залишкових розчинників і контроль їх кількостей
2.4.25. Залишкові кількості етиленоксиду і діоксану
2.4.26. N,N-диметиланілін
2.4.27. Важкі метали у лікарській рослинній сировині та лікарських рослинних засобах
2.4.28. 2-Етилгексанова кислота
2.4.N.1. Цинк
2.4.N.2. Речовини, що легко обвуглюються
2.5. МЕТОДИ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ
2.5.1. Кислотне число
2.5.2. Ефірне число
2.5.3. Гідроксильне число
2.5.4. Йодне число
2.5.5. Перекисне число
2.5.6. Число омилення
2.5.7. Неомилювані речовини
2.5.8. Визначення амінного азоту у сполуках, що містять первинну ароматичну аміногрупу
2.5.9. Визначення азоту після мінералізації сірчаною кислотою
2.5.10. Метод спалювання у колбі з киснем
2.5.11. Комплексометричне титрування
2.5.12. Визначення води напівмікрометодом
2.5.13. Алюміній в адсорбованих вакцинах
2.5.14. Кальцій в адсорбованих вакцинах
2.5.15. Фенол у імуносироватках і вакцинах
2.5.16. Білок у полісахаридних вакцинах
2.5.17. Нуклеїнові кислоти в полісахаридних вакцинах
2.5.18. Фосфор у полісахаридних вакцинах
2.5.19. О-ацетил у полісахаридних вакцинах
2.5.20. Гексозаміни в полісахаридних вакцинах
2.5.21. Метилпентози в полісахаридних вакцинах
2.5.22. Уронові кислоти в полісахаридних вакцинах
2.5.23. Сіалова кислота в полісахаридних вакцинах
2.5.24. Вуглецю діоксид у газах
2.5.25. Вуглецю оксид у газах
2.5.26. Азоту оксид і азоту діоксид у газах
2.5.27. Кисень у газах
2.5.28. Вода в газах
2.5.29. Сірки діоксид
2.5.30. Окиснюючі речовини
2.5.31. Рибоза в полісахаридних вакцинах
2.5.32. Визначення води мікрометодом
2.5.33. Загальний білок
2.5.34. Оцтова кислота в синтетичних пептидах
2.5.35. Азоту закис у газах
2.5.36. Анізидинове число
2.6. БІОЛОГІЧНІ ВИПРОБУВАННЯ
2.6.1. Стерильність
2.6.2. Мікобактерії
2.6.7. Мікоплазми
2.6.8. Пірогени
2.6.9. Аномальна токсичність
2.6.10. Гістамін
2.6.11. Депресорні речовини
2.6.12. Мікробіологічна чистота нестерильних лікарських засобів: визначення числа мікроорганізмів
2.6.13. Мікробіологічна чистота нестерильних лікарських засобів: випробування на окремі види мікроорганізмів
2.6.14. Бактеріальні ендотоксини
2.6.15. Активатор прекалікреїну
2.6.16. Випробування на сторонні агенти у вірусних вакцинах для застосування людиною
2.6.17. Випробування імуноглобуліну на антикомплементарну активність
2.6.18. Випробування живих вірусних вакцин на нейровірулентність
2.6.19. Випробування на нейровірулентність вакцини для профілактики поліомієліту (оральної)
2.6.20. Гемаглютиніни анти-А- та анти-В
2.6.21. Методи ампліфікації нуклеїнових кислот
2.6.22. Активовані фактори згортання крові
2.6.24. Живі вакцини птиці: випробування на сторонні агенти в посівних серіях вакцин
2.6.25. Живі вакцини птиці: випробування на сторонні агенти в кінцевих серіях вакцин
2.6.26. Тест на анти-D-антитіла в імуноглобуліні людини
2.6.27. Мікробіологічний контроль клітинних продуктів
2.6.30. Випробування на активацію моноцитів
2.6.31. Випробування мікробіологічної чистоти рослинних лікарських засобів для орального застосування та екстрактів, що використовують при їх виготовленні
2.6.32 Випробування на бактеріальні ендотоксини з використанням рекомбінантного фактору С
2.6.33. Залишковий токсин кашлюку
2.6.34 Кількісне визначення білків клітини-хазяїна
2.6.35 Кількісне визначення та характеризування залишкової ДНК клітини-хазяїна
2.6.36. Мікробіологічні випробування живих біотерапевтичних лікарських засобів: визначення числа забруднювальних мікроорганізмів
2.6.38. Мікробіологічні випробування живих біотерапевтичних лікарських засобів: випробування на окремі види мікроорганізмів
2.6.39. Мікробіологічне дослідження тканин людини
2.6.40. Тест на активацію моноцитів для вакцин, що містять за своєю суттю пірогенні компоненти
2.7. БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ
2.7.1. Імунохімічні методи
2.7.2. Кількісне визначення антибіотиків мікробіологічним методом
2.7.4. Кількісне визначення фактора згортання крові людини VIII
2.7.5. Кількісне визначення гепарину
2.7.6. Кількісне визначення вакцини для профілактики дифтерії (адсорбованої)
2.7.7. Кількісне визначення вакцини для профілактики кашлюку (цільноклітинної)
2.7.8. Кількісне визначення вакцини для профілактики правця (адсорбованої)
2.7.9. Випробування імуноглобуліну на Fc-функцію
2.7.10. Кількісне визначення фактора згортання крові людини VII
2.7.11. Кількісне визначення фактора згортання крові людини IX
2.7.12. Кількісне визначення гепарину в факторах згортання крові
2.7.13. Кількісне визначення анти-D-імуноглобуліну людини
2.7.14. Кількісне визначення вакцини для профілактики гепатиту А
2.7.15. Кількісне визначення вакцини для профілактики гепатиту B (рДНК)
2.7.16. Кількісне визначення вакцини для профілактики кашлюку (ацелюлярної)
2.7.17. Кількісне визначення антитромбіну III людини
2.7.18. Кількісне визначення фактора згортання крові людини II
2.7.19. Кількісне визначення фактора згортання крові людини Х
2.7.20. Кількісне визначення in vivo вакцини для профілактики поліомієліту (інактивованої)
2.7.21. Кількісне визначення фактора фон Віллебранда людини
2.7.22. Кількісне визначення фактора згортання крові людини ХI
2.7.23. Підрахунок гемопоетичних клітин CD34/CD45+
2.7.24. Проточна цитометрія
2.7.25. Кількісне визначення інгібітора плазміну людини
2.7.27. Значення флокуляції (Lf) дифтерійного, протиправцевого токсинів та анатоксинів (кількісне визначення за Рамоном / проба Рамона)
2.7.28. Кількісне визначення колонієутворюючих клітин-попередників гемопоетину людини
2.7.29. Підрахунок ядерних клітин та їх життєздатність
2.7.30. Кількісне визначення білка C людини
2.7.31. Кількісне визначення білка S людини
2.7.32. Кількісне визначення інгібітора α-1-протеїнази людини
2.7.34. Кількісне визначення С1-інгібітора естерази людини
2.7.35. Імунонефелометрія для кількісного визначення компонентів вакцин
2.7.N1. Кількісне визначення серцевих глікозидів методом in vivo
2.8. МЕТОДИ ФАРМАКОГНОЗІЇ
2.8.1. Зола, нерозчинна в хлористоводневій кислоті
2.8.2. Сторонні домішки в лікарській рослинній сировині
2.8.3. Продихи та продиховий індекс
2.8.4. Показник набухання
2.8.5. Вода в ефірних оліях
2.8.6. Сторонні ефіри в ефірних оліях
2.8.7. Жирні олії й осмолені ефірні олії в ефірних оліях
2.8.8. Запах та смак ефірних олій
2.8.9. Залишок після випарювання ефірних олій
2.8.10. Розчинність ефірних олій в етанолі
2.8.11. Кількісне визначення 1,8цинеолу в ефірних оліях
2.8.12. Визначення вмісту ефірних олій в лікарській рослинній сировині
2.8.13. Залишкові кількості пестицидів
2.8.14. Визначення танінів у лікарській рослинній сировині
2.8.15. Показник гіркоти
2.8.16. Визначення сухого залишку екстрактів
2.8.17. Визначення втрати в масі при висушуванні екстрактів
2.8.18. Визначення афлатоксину В1 у лікарській рослинній сировині
2.8.20. Лікарська рослинна сировина: відбір проб і пробопідготовка
2.8.21. Випробування на вміст аристолохієвих кислот у лікарській рослинній сировині
2.8.22. Визначення охратоксину А у лікарській рослинній сировині
2.8.23. Мікроскопічне дослідження лікарської рослинної сировини
2.8.24. Показник піноутворення
2.8.25. Високоефективна тонкошарова хроматографія лікарської рослинної сировини і лікарських рослинних препаратів
2.8.26. Домішки піролізидинових алкалоїдів
2.8.N.1. Зберігання лікарської рослинної сировини
2.9. ФАРМАКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИПРОБУВАННЯ
2.9.1. Розпадання таблеток і капсул
2.9.2. Розпадання супозиторіїв і песаріїв
2.9.3. Тест «Розчинення» для твердих дозованих форм
2.9.4. Тест «Розчинення» для трансдермальних пластирів
2.9.5. Однорідність маси однодозових препаратів
2.9.6. Однорідність вмісту однодозових препаратів
2.9.7. Стираність таблеток без оболонки
2.9.8. Стійкість таблеток до роздавлювання
2.9.9. Вимірювання консистенції методом пенетрометрії
2.9.10. Вміст етанолу
2.9.10 N. Вміст етанолу й алкоголометричні таблиці
2.9.11. Визначення вмісту метанолу і 2-пропанолу
2.9.12. Ситовий аналіз
2.9.14. Визначення питомої площі поверхні методом проникності повітря
2.9.16. Текучість
2.9.17. Об’єм лікарських засобів для парентерального застосування, що витягається
2.9.18. Лікарські засоби для інгаляції: аеродинамічне визначення дрібнодисперсних частинок
2.9.19. Механічні включення: невидимі частинки
2.9.20. Механічні включення: видимі частинки
2.9.22. Визначення часу розм’якшення ліпофільних супозиторіїв
2.9.23. Пікнометричне визначення густини твердих речовин газовим методом
2.9.25. Тест «Розчинення» для гумок жувальних лікувальних
2.9.26. Визначення питомої площі поверхні адсорбцією газу
2.9.27. Однорідність маси доз, що витягаються із багатодозових контейнерів
2.9.29. Власне розчинення
2.9.31. Визначення розміру частинок методом лазерної дифракції
2.9.32. Визначення пористості та розподілу пор за розмірами за допомогою ртутної порометрії
2.9.33. Характеризація кристалічних і частково кристалічних твердих речовин методом рентгенівської дифракції порошку (РДП).
2.9.34. Насипна густина та густина після усадки порошків
2.9.35. Здрібненість порошків
2.9.36. Текучість порошків
2.9.37. Оптична мікроскопія
2.9.38. Визначення гранулометричного складу аналітичним просіюванням
2.9.39. Взаємодії води з твердими речовинами: визначення ізотерм сорбції-десорбції й активності води
2.9.40. Однорідність дозованих одиниць
2.9.41. Крихкість гранул і сфероїдів
2.9.42. Тест «Розчинення» для твердих ліпофільних дозованих форм
2.9.43. Спостережуване розчинення
2.9.44. Лікарські засоби для розпилення: характеристики
2.9.45. Змочуваність пористих твердих речовин і порошків
2.9.47. Підтвердження однорідності дозованих одиниць із використанням великої кількості зразків
2.9.53 Механічні включення: невидимі частинки в неін’єкційних рідких препаратах
3. МАТЕРІАЛИ ТА КОНТЕЙНЕРИ
3.1. МАТЕРІАЛИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА КОНТЕЙНЕРІВ
3.1.3. Поліолефіни
3.1.4. Поліетилен без добавок для контейнерів для парентеральних препаратів і очних препаратів
3.1.5. Поліетилен з добавками для контейнерів для парентеральних препаратів і очних препаратів
3.1.6. Поліпропілен для контейнерів і закупорювальних засобів для парентеральних препаратів і очних препаратів
3.1.7. Поліетиленвінілацетат для контейнерів і трубок для препаратів для загального парентерального живлення
3.1.8. Силіконове масло, що використовується як змащувальна добавка
3.1.9 Силіконові еластомери для закупорювальних засобів і трубок
3.1.10. Матеріали на основі непластифікованого полівінілхлориду для контейнерів для неін’єкційних водних розчинів
3.1.11. Матеріали на основі непластифікованого полівінілхлориду для контейнерів для твердих лікарських форм для орального застосування
3.1.13. Добавки до пластмаси
3.1.14. Матеріали на основі пластифікованого полівінілхлориду для контейнерів для водних розчинів для внутрішньовенних інфузій.
3.1.15. Поліетилентерефталат для контейнерів для лікарських засобів для непарентерального застосування
3.2. КОНТЕЙНЕРИ
3.2.1. Скляні контейнери для фармацевтичного застосування
3.2.2. Пластмасові контейнери і закупорювальні засоби для фармацевтичного застосування
3.2.2.1. Пластмасові контейнери для водних розчинів для інфузій
3.2.9. Гумові закупорювальні засоби для контейнерів для водних парентеральних препаратів, для порошків і ліофілізованих порошків
3.3. КОНТЕЙНЕРИ ДЛЯ КРОВІ ЛЮДИНИ ТА КОМПОНЕНТІВ КРОВІ, МАТЕРІАЛИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ЇХ ВИРОБНИЦТВА; КОМПЛЕКТИ ДЛЯ ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ, МАТЕРІАЛИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ЇХ ВИРОБНИЦТВА; ШПРИЦИ
3.3.1. Матеріали для контейнерів для крові людини та компонентів крові
3.3.2. Матеріали на основі пластифікованого полівінілхлориду для контейнерів для крові людини та компонентів крові
3.3.3. Матеріали на основі пластифікованого полівінілхлориду для трубок, що використовують у комплектах для переливання крові та компонентів крові
3.3.4. Стерильні пластмасові контейнери для крові людини та компонентів крові
3.3.5. Порожні стерильні контейнери з пластифікованого полівінілхлориду для крові людини та компонентів крові
3.3.6. Стерильні контейнери з пластифікованого полівінілхлориду для крові людини, що містять розчин антикоагулянту
3.3.7. Комплекти для переливання крові та компонентів крові
3.3.8. Стерильні одноразові пластмасові шприци
4. РЕАКТИВИ
4.1. РЕАКТИВИ, ЕТАЛОННІ РОЗЧИНИ, БУФЕРНІ РОЗЧИНИ
4.1.1. Реактиви
4.1.2. Еталонні розчини для випробувань на граничний вміст домішок
4.1.3. Буферні розчини
4.2. ОБ’ЄМНИЙ АНАЛІЗ
4.2.1. Вихідні стандартні речовини для титрованих розчинів
4.2.2. Титровані розчини
5. ЗАГАЛЬНІ ТЕКСТИ
5.1. ЗАГАЛЬНІ ТЕКСТИ З МІКРОБІОЛОГІЇ
5.1.1. Методи виробництва стерильних лікарських засобів
5.1.2. Біологічні індикатори стерилізації
5.1.3. Ефективність антимікробних консервантів
5.1.4. Мікробіологічна чистота нестерильних фармацевтичних препаратів та субстанцій для фармацевтичного застосування
5.1.5. Застосування концепції F0 при паровій стерилізації водних лікарських засобів
5.1.6. Альтернативні методи мікробіологічного контролю якості
5.1.7. Вірусна безпека
5.1.8. Мікробіологічна чистота рослинних лікарських засобів для орального застосування та екстрактів, що використовують для їх виготовлення
5.1.9. Рекомендації щодо застосування випробування на стерильність
5.1.10. Рекомендації щодо застосування випробування на бактеріальні ендотоксини
5.1.11. Визначення бактерицидної, фунгіцидної чи дріжджоцидної активності антисептичних лікарських засобів
5.1.12. Депірогенізування об’єктів, які використовують у виробництві препаратів для парентерального застосування
5.1.13. Пірогени
5.2. ЗАГАЛЬНІ ТЕКСТИ НА БІОЛОГІЧНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
5.2.1. Термінологія, яку використовують в монографіях на біологічні лікарські засоби
5.2.2. Стада курей, які вільні від патогенної мікрофлори, для виробництва та контролю якості вакцин
5.2.3. Клітинні субстрати для виробництва вакцин для застосування людиною
5.2.4. Культури клітин для виробництва вакцин для застосування у ветеринарній медицині
5.2.5. Регулювання сторонніх агентів в імунобіологічних лікарських засобах для застосування у ветеринарній медицині
5.2.6. Оцінювання безпечності вакцин та імуносироваток для застосування у ветеринарній медицині
5.2.7. Оцінювання ефективності вакцин та імуносироваток для застосування у ветеринарній медицині
5.2.8. Мінімізація ризику передачі збудників трансмісивних спонгіформних енцефалопатій тварин через лікарські засоби для застосування людиною та у ветеринарній медицині
5.2.9. Оцінювання безпечності кожної серії імуносироваток для застосування у ветеринарній медицині
5.2.11. Білки-носії для виробництва кон’югованих полісахаридних вакцин для застосування людиною
5.2.12. Сировина біологічного походження для виробництва лікарських засобів на основі клітин та генної терапії
5.2.13. Здорові курячі стада, які використовують під час виробництва вакцин інактивованих для застосування у ветеринарній медицині
5.2.14. Заміна методу(ів) in vivo на метод(и) in vitro для контролю якості вакцин
5.3. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ БІОЛОГІЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ ТА КІЛЬКІСНИХ ВИЗНАЧЕНЬ
5.4. ЗАЛИШКОВІ РОЗЧИННИКИ
5.5. АЛКОГОЛЕМЕТРИЧНІ ТАБЛИЦІ
5.6. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ІНТЕРФЕРОНІВ
5.7. ТАБЛИЦЯ ФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК РАДІОНУКЛІДІВ, ЗАЗНАЧЕНИХ У ФАРМАКОПЕЇ
5.9. ПОЛІМОРФІЗМ
5.10. КОНТРОЛЬ ДОМІШОК У СУБСТАНЦІЯХ ДЛЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
5.11. РОЗДІЛ «ВЛАСТИВОСТІ» У МОНОГРАФІЯХ
5.12. СТАНДАРТНІ ЗРАЗКИ
5.14. ГЕННОТЕРАПЕВТИЧНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЮДИНОЮ
5.15. ХАРАКТЕРИСТИКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН
5.17. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО МЕТОДІВ ВИПРОБУВАНЬ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ
5.17.1. Настанова з проведення тесту «Розчинення»
5.17.2 Настанова з проведення випробування «Механічні включення: видимі частинки»
5.18. МЕТОДИ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОБРОБКИ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ КИТАЙСЬКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ: ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
5.19. ЕКСТЕМПОРАЛЬНЕ ВИГОТОВЛЕННЯ РАДІОФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ
5.20. ДОМІШКИ ЕЛЕМЕНТІВ
5.22. НАЗВИ МОНОГРАФІЙ НА ЛІКАРСЬКУ РОСЛИННУ СИРОВИНУ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В ТРАДИЦІЙНИЙ КІТАЙСЬКІЙ МЕДИЦИНІ
5.22.N. НАЗВИ МОНОГРАФІЙ НА ЛІКАРСЬКУ РОСЛИННУ СИРОВИНУ ТА ЛІКАРСЬКІ РОСЛИННІ ПРЕПАРАТИ У ФАРМАКОПЕЇ
5.23 МОНОГРАФІЇ НА ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ЕКСТРАКТИ (ІНФОРМАЦІЙНА СТАТТЯ)
5.26 ВПРОВАДЖЕННЯ ФАРМАКОПЕЙНИХ МЕТОДИК
5.30. МОНОГРАФІЇ НА ЕФІРНІ ОЛІЇ (ІНФОРМАЦІЙНА СТАТТЯ)
ЗАГАЛЬНІ МОНОГРАФІЇ
Алергени
Вакцини для застосування людиною
Вакцини для застосування у ветеринарній медицині
Дієтичні добавкиN
Ефірні олії
Живі біотерапевтичні лікарські засоби для застосування людиною
Імуносироватки для застосування у ветеринарній медицині
Імуносироватки тварин для застосування людиною
Косметична продукціяN
Лікарські засоби з ризиком передачі збудників трансмісивних спонгіформних енцефалопатій тварин
Лікарська рослинна сировина
Лікарські рослинні препарати
Лікарські рослинні збориN
Лікарські рослинні чаї
Лікарські рослинні чаї розчинні
Лікарської рослинної сировини екстракти
Ліпосомальні лікарські засобиN
Мезенхімальні стовбурові клітини людиниN
Мезенхімальні стовбурові клітини тваринного походження для застосування у ветеринарній медициніN
Моноклональні антитіла для застосування людиною
Лікарські засоби одержані технологією рекомбінантної ДНК
Лікарські засоби одержані ферментацією
Радіофармацевтичні препарати
Рослинні жирні олії
Субстанції для фармацевтичного застосування
Фармацевтичні препарати
Хімічні прекурсори для радіофармацевтичних препаратів
МОНОГРАФІЇ НА ДОЗОВАНІ ФОРМИ
Тлумачний словник термінів
Вагінальні препарати
Внутрішньоматкові лікарські засоби для застосування у ветеринарній медицині
Внутрішньорубцеві системи доставки
Вушні препарати
Гранули
Гумки жувальні лікувальні
Інтрамамарні препарати для застосування у ветеринарній медицині
Капсули
Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
М’які препарати для нашкірного застосування
М’які препарати для орального застосування у ветеринарній медицині
Назальні препарати (раніше «Назальні лікарські засоби»)
Оромукозні препарати
Очні препарати
Палички
Парентеральні препарати
Піни лікувальні
Пластирі
Пластирі лікувальні
Порошки для нашкірного застосування
Порошки для орального застосування
Премікси лікувальних кормових добавок для застосування у ветеринарній медицині
Препарати для інгаляції
Препарати для зрошення
Ректальні препарати
Рідкі препарати для нашкірного застосування
Рідкі препарати для нашкірного застосування у ветеринарній медицині
Рідкі препарати для орального застосування
Таблетки
Тампони лікувальні
Фармацевтичні препарати під тиском
Внутрішньоміхурові препарати
Плівки, що диспергуються в ротовій порожнині
Зауваження та пропозиції тощо просимо надсилати за адресою: fitex16@ukr.net (Котову А.Г.)