Вшанування 100-річчя від дня народження КОНЄВА ФЕДОРА АНДРІЙОВИЧА (1924-2005)

Вшанування 100-річчя від дня народження

К О Н Є В А Ф Е Д О Р А

А Н Д Р І Й О В И ЧА (1924-2005)

Відомий учений у галузі фармації, доктор фармацевтичних наук, професор, директор Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (Державне підприємство «Державний науковий центр лікарських засобів», ДП «ДНЦЛЗ») з 1977 р. по 1989 р.

Народився 8 березня 1924 року в селі Сирцево Івнянского району Бєлгородської області; учасник Великої Вітчизняної війни. Після її закінчення вступив до Харківського фармацевтичного інституту, який закінчив 1949 року.

Працював в ХНДХФІ, де пройшов великий шлях становлення вченого, займаючи послідовно посади лаборанта, молодшого та старшого наукового співробітника, завідувача відділом, заступника директора з наукової роботи, директора інституту. Свій трудовий шлях Федір Андрійович почав в лабораторії готових лікарських препаратів (ЛП), яка була у 1955 році перейменована на лабораторію фармацевтичної технології, що займалася розробленням ЛП у формі таблеток, розчинів для ін’єкцій та галенових препаратів на основі субстанцій, які створювалися в інституті.

Федір Андрійович дослідив багато фільтрувальних матеріалів, розробив нові технологічні принципи фільтрації ін'єкційних розчинів і створив знаменитий «фільтр ХНІХФІ», що використовувався протягом багатьох років у виробництві ін’єкційних ЛП та увійшов до підручників із фармацевтичної технології. Результати наукової діяльності Федора Андрійовича склали основу його кандидатської дисертаційної роботи на тему: «Дослідження процесу фільтрації у виробництві ін'єкційних розчинів», яку він успішно захистив 1955 року.

1960 року на базі лабораторії фармацевтичної технології було сформовано дві лабораторії: таблетованих та ін'єкційних ЛП, що згодом були перейменовані у відділи. Лабораторію таблетованих ЛП очолила кандидат фармацевтичних наук С.А Носовицька, а ін'єкційних – кандидат фармацевтичних наук Ф.А. Конєв, в якій разом із ним працювали наукові співробітники: Н.А. Бугрім, К.Ф.Куліш, І.М. Курченко, Б.І. Вакушин, В.В.Тимофєєв, Е.І. Затула, В.С.Бондар. Всі вони стали відомими вченими, отримали вчені ступені і звання, зробили певний внесок в розвиток фармацевтичної промисловості.

1960 року понад 60 прописів препаратів були схвалені Фармакологічним комітетом МОЗ СРСР, розроблені в лабораторії та впроваджені в промислове виробництво, що дозволило збільшити випуск лікарських препаратів більш ніж на 50%.

1967 року Федір Андрійович і І. М. Курченко розробили вакуумний метод ампулювання ін'єкційних розчинів в середовищі інертного газу (діоксиду вуглецю), який використовується і нині підприємствами галузі, а його надійність була підтверджена при ампулюванні розчинів папаверину гідрохлориду, алкалоїдів ріжків, тіаміну хлориду, глюкози з аскорбіновою кислотою та ін. Великим досягненням науковців лабораторії і особисто Федора Андрійовича було створення нового у світовій практиці пароконденсаційного способу очищення скляної первинної упаковки із застосуванням автоматизованої схеми виробництва.

В 1970 роках спільно з СПКБ «Медпром» (м. Ленінград) і Дослідним заводом ХНДХФІ було створено: автоматизовану систему фільтрації, установку для одноразової термічної і багаторазової пароконденсаційної мийки ампул і флаконів, машину для різки капілярів спарених ампул.

Цього ж року Федір Андрійович захистив докторську дисертацію на тему: «Дослідження в галузі технології виробництва розчинів для ін'єкцій», йому було присвоєне вчене звання професора.

Конєв приділяв багато уваги партійно-політичній і громадській роботі, будучи секретарем партійної організації інституту, членом партбюро, головою місцевого комітету, а також депутатом Київської районної Ради народних депутатів м. Харків.

Великий організаторський досвід і невичерпна енергія Федора Андрійовича Конєва на посаді директора ХНДХФІ сприяли перетворенню інституту на провідну науково-дослідну установу фармацевтичної галузі.

1978 року при інституті було створено спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських і докторських дисертацій, яку очолив професор Ф.А. Конєв. До складу ради ввійшли: А.П. Прокопенко (заступник голови), М.О. Казарінов (вчений секретар), І.П .Ковальов, М.Ф. Комісаренко, М.А. Ангарська, П.І. Безрук, В.І. Глизін, Д.Г. Колесніков, І.Ф. Макаревич, П.О. Петюнін, Д. П. Сало, О. К. Сухомлинов, Л. І. Хаджай, І. С. Харченко, В.Т. Чорнобай.

Маючи великий науковий потенціал і сучасне обладнання, ХНДХФІ надавав допомогу вченим всіх республік СРСР у проведенні науково-експериментальних робіт. У спецраді інституту захищали дисертаційні роботи фахівці ВНЗ і хіміко-фармацевтичних підприємств України, країн СНД, Балтії та інших країн.

Тісна співпраця з питання підготовки молодих наукових кадрів склалася між вченими ХНДХФІ і Харківським фармацевтичним інститутом. У спецраді було захищено 81 кандидатську і 13 докторських дисертацій. З них 7 докторських дисертацій з ХФІ (А.Г. Сербін, В.М.Ковальов, О.І. Павлій, А.М. Комісаренко, А.М. Ковальова, О.П. Хворост, В.С. Кисличенко).

1982 року за успішну діяльність ХНДХФІ, як головному інституту в галузі Мінмедпромом СРСР, було присвоєно 1-шу категорію і нову назву – Всесоюзний науково-дослідний інститут хімії та технології лікарських засобів (ВНДІХТЛЗ). У цьому була велика заслуга директора інституту професора Ф.А. Конєва. Виконуючи функції головного інституту, ВНДІХТЛЗ систематично проводив координаційні наради за участю представників заводів галузі, інститутів АМН СРСР, ВНЗ, на яких обговорювали результати праці, окреслювали перспективні напрямки спільних науково-дослідних робіт зі створення фармацевтичних субстанцій та препаратів на їх основі. ВНДІХТЛЗ був одним із найбільш потужних у світі науково-дослідних і дослідно-експериментальних комплексів (в структурі був дослідний завод), здатний вести наукові дослідження за всіма основними напрямками від розробки до виробництва будь-яких ЛП.

В кінці 70-х і початку 80-х років розпочали роботи з нового напрямку, який розвивають і сьогодні учні Федора Андрійовича – створення ін'єкційних ЛП, технологічний процес отримання яких оснований на проведенні реакцій солеутворення ряду амінокислот. У співдружності з іншими лабораторіями розроблені економічно вигідні технології виробництва лікарських препаратів для ін'єкцій «Аспаркам», «Ацемін», «Ацелізин». Велику увагу було приділено вдосконаленню технології масляних ін'єкційних розчинів, зокрема заміни масла на неводний розчинник – етиолеат (гормональні ін'єкційні препарати).

З ініціативи ВНДІХТЛЗ під керівництвом Ф.А. Конєва 1986 року було створено перше в Україні науково-виробниче об'єднання «НВО «Здоров'я», яке об’єднало ХФЗ «Здоров'я»,«Червону зірку», Луганський і Дніпропетровський ХФЗ, а також Харківський завод медпласмас і стоматологічних матеріалів. За наказом Міністерства медичної і мікробіологічної промисловості СРСР Ф.А. Конєв був призначений генеральним директором НВО «Здоров'я». 1988 року НВО «Здоров'я» було перетворено на НВО «Укрмедпром», а потім на Комітет з медичної та мікробіологічної промисловості.

Під керівництвом Ф.А.Конєва було розроблено і впроваджено у виробництво цілий ряд оригінальних ін'єкційних препаратів: «Дітілін», «Дибазол», «Целанід», «Амніоцен», «Баралгин», «Сібазон», розчинів вітамінів групи В, аскорбінової кислоти з глюкозою, папаверину гідрохлориду, суспензія гідрокортизону і багато інших,в тому числі препарати спецпризначення для оборонної промисловості.

Вчені лабораторії під керівництвом Федора Андрійовича завжди прагнули бути на гребені сучасної науки, залучаючи досягнення фізики, хімії та суміжних наук з метою їх використання у фармацевтичних технологічних процесах.

Ф.А.Конєв і В.М. Сухінін успішно використали метод сублімаційної сушки розчинів термолабільних речовин з метою підвищення їх стабільності і отримання препаратів для ін'єкцій на їх основі. Були впроваджені в промислове виробництво ліофільні препарати «Дикаїн», «Аллоксім».

Перші впровадження в промислове виробництво генеричних ін'єкційних препаратів в Україні були виконані завдяки директору концерну «Укрмедбіопром» В.К. Печаєву і Ф.А. Конєву. Це «Диклофенак натрію», «Дротаверин», «Дексаметазон», «Кетамін», «Кеторолак» та ін.

1988 року спільно з фахівцями ВІЛАР і ВНДХФІ (м. Москва) було розпочато наукові дослідження зі створення експрес-тестів для визначення наркотичних речовин. Роботи проводили Б.І. Вакушин і Л.Г. Алмакаєва під керівництвом Ф.А. Конєва.

За розробку вітчизняних експрес-тестів Л.Г. Алмакаєву було нагороджено срібною медаллю ВДНГ СРСР, а 1995 року на основі науково-практичних результатів цієї роботи вона успішно захистила кандидатську дисертацію і була призначена завідувачем лабораторії інфузійних і ампульованних лікарських засобів, яка неодноразово змінювала свою назву, але з незмінним успіхом продовжувала розпочаті великим учителем і наставником – науково-дослідні роботи з актуальних проблем фармацевтичної науки і практики.

За останні роки в лабораторії було розроблено ряд оригінальних парентеральних препаратів на основі амінокислот. Це препарати серцево-судинної і гепатопротекторної дії: на основі солей аспарагінової, глутамінової та бурштинової кислот – «Глутакам», «Кардіоаргінін», «Глутаргін» та таурину – «Таурікам», та ін.

З об'єктивних причин, не залежних від думки і бажань колективу, лабораторія парентеральних та оральних рідких лікарських засобів ДП ДНЦЛЗ з 2011 року не могла далі існувати в історично сформованій якості і виконувати завдання, закладені в положенні про лабораторію.

Розуміючи виниклу проблему і глибоко поважаючи наукову спадщину Федора Андрійовича Конєва, ректор НФаУ , проф. В.П. Черних 2011 року видав наказ про створення при університеті науково-дослідної лабораторії парентеральних та оральних рідких лікарських засобів під керівництвом Л.Г. Алмакаєвої. Але в 2019 році при новому керівництві НФаУ лабораторія була закрита. Започаткований науковий напрям професора Ф.А. Конєва продовжує розвиватись за участі його учнів та науковців в інших установах фармацевтичної промисловості та навчальних закладах.

Професор Ф.А. Конєв опублікував понад 140 наукових робіт, в тому числі 2 монографії, 35 авторських свідоцтв на винаходи, 8 патентів на лікарські препарати, підготував 3 докторів і 12 кандидатів фармацевтичних наук.

Вперше у світовій практиці розроблено та впроваджено у виробництво пароконденсаційний спосіб очищення скляної первинної упаковки. Розроблено та впроваджено у промислове виробництво методи вакуумного ампулювання ін’єкційних розчинів, автоматизовану систему фільтрації розчинів, полуавтомат для різки капілярів спарених ампул, ряд оригінальних препаратів зазначених вище та генеричних препаратів: «Дексаметазон», «Диклофенак натрію», «Кетамін», «Кеторолак» та ін. Понад 50 років Федір Андрійович віддав служінню науці та роботі у ДП «ДНЦЛЗ», з них 12 років він очолював інститут. Наукові досягнення, розробки, реалізовані проекти професора Ф.А. Конєва настільки значущі, що якісно змінили вітчизняну фармацевтичну промисловість 50-70 років минулого століття.

Ф.А. Конєв нагороджений орденами: «Вітчизняної війни», «Трудового Червоного Прапора», «Знак Пошани» і 5 медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною», «За доблесну працю» та ін.

Колектив наукового центру та лабораторії високо цінував і поважав професора Ф.А.Конєва як уважну, чуйну людину в ставленні до підлеглих і оточення. За працьовитість і цілеспрямованість, скромність і порядність він мав заслужений авторитет серед фахівців і вчених України та країн СНД.

Світла пам'ять про Федора Андрійовича назавжди збережеться в серцях співробітників і всіх кому доводилося з ним працювати і спілкуватися.

Л.Г. Алмакаєва, учениця Ф.А. Конєва,

доктор фармацевтичних наук, професор

Конєв Ф.А. випускник Харківського фармацевтичного інституту