УДК 615.31’792’291.03/.04.057:615.281/.282.015
Одинцова В. М., Панасенко О. І., Книш Є. Г.
Запорізький державний медичний університет
Синтез, фізико-хімічні властивості, протимікробна та протигрибкова активність 2-[(5-(адамантан-1-іл)-4-R-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо]-N'-R1-ацето-гідразидів
Створення вітчизняного якісного препарату складається з багатьох етапів, один із них — це синтез перспективної субстанції. Активним фармакофором є система 1,2,4-тріазолу, що стала основою синтезу речовин з різними видами активності. Сприятливе підґрунтя для синтезу нових сполук із низькою токсичністю та вираженою фармакологічною активністю створює поєднання в одній молекулі 1,2,4-тріазолу й адамантану. Перспективними у цьому напрямі досліджень є 2-[(5-(адамантан-1-іл)-4-R-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо]-N’-R1-ацето гідразиди. Метою цієї роботи є синтез 2-[(5-(адамантан-1-іл)-4-R-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо]-N’-R1-ацетогідразидів, вивчення їхніх фізико-хімічних властивостей, протимікробної та протигрибкової активності. Синтезовано нові 2-[(5-(адамантан-1-іл)-4-R-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо]-N'-R1-ацетогідразиди, будову яких встановлено за допомогою сучасних фізико-хімічних методів аналізу (елементного аналізу, ІЧ- та ЯМР 1Н-, ЯМР 13C-спектроскопії), а їхню індивідуальність — методом ВЕРХ-МС. Визначення протимікробної і протигрибкової активності проводили методом дворазових серійних розведень у рідких живильних середовищах. У результаті проведених досліджень серед синтезованих сполук виявлені сполуки, рівень протимікробної та протигрибкової дії яких наближається, а в деяких випадках перевищує рівень дії препарату порівняння триметоприму.
Ключові слова: 1,2,4-тріазол, ацетогідразиди, ІЧ-, ЯМР 1H-, ЯМР 13C-спектроскопія, хромато-мас-спектри, протимікробна та протигрибкова активність.
УДК 615.31’214.22:[547/792’241.024+547.292’792’201.024]
Пругло Є. С., Панасенко О. І., Книш Є. Г.
Запорізький державний медичний університет
Анксіолітична активність N-похідних 4-аміно-5-метил-4H-1,2,4-тріазол-3-тіонів та солей 2-(4-аміно-5-метил-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)оцтової кислоти
Тривожні розлади є одними з найбільш поширених психічних захворювань, які погіршують функціональні характеристики особистості і супутніх захворювань. Отже, актуальним завданням психофармакології є пошук не тільки ефективних препаратів для лікування тривожних розладів або депресії, але і препаратів, що поєднують ефективність та безпечність. З метою виявлення речовин, які проявляють анксіолітичні властивості, сполуки вивчалися в тесті піднятого хрестоподібного лабіринту за методом S. Pellow на білих нелінійних щурах (n = 112). Так, найактивнішою серед досліджуваних сполук можна вважати 2-(4-аміно-5-метил-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)оцтову кислоту, яка збільшувала пере бування тварин в освітленому рукаві у 1.44 рази (р < 0.05). Також було встановлено, що наявність у молекулі 4-((2-гідрокси бензиліден)аміно)-5-метил-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіону залишку 2-гідрокси бензальдегіду за аміногрупою за N4-атомом нітрогену проявляє анксіолітичні властивості сполуки 1d.
Ключові слова: 1,2,4-тріазол, тривожні стани, анксіолітичні засоби, заспокійливі засоби, щури.
УДК 543.42:615.273
Гречана О. В., Сербін А. Г., Буряк В. П.
Запорізький державний медичний університет
Національний фармацевтичний університет
Спектрофотометричний метод дослідження аценокумаролу
Серцево-судинні захворювання, а саме системна емболія та кардіоемболічний інсульт, є найчастішою причиною летальності серед людей. В останні роки у кардіології зростає застосування пероральних антикоагулянтів, зокрема аценокумаролу. Незважаючи на застосування даного препарату в терапевтичній практиці, його фізико-хімічні властивості вивчені недостатньо. Під час дослідження нами були вивчені УФ-спектри аценокумаролу в розчинниках різної полярності, встановлена природа смуг поглинання, виявлена фізіологічно активна частина молекули (фармакофор), а на підставі розрахунку основних оптичних характеристик електронних спектрів поглинання досліджуваної речовини визначені дозволеність та вірогідність переходу електронів у його молекулі.
Ключові слова: 4-оксикумарин, аценокумарол, УФ-спектри, фармакофор, переходи електронів.
УДК 615.322:615.072:615.244
Георгієвський В. П., Зінченко О. А, Куліков А. Ю., Литвиненко В. І., Колісник О. В., Попова Н. В., Бобрицька Л. О.
Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів»
Державне підприємство «Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції»
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Національний фармацевтичний університет
До питання стандартизації лікарської рослинної сировини при створенні фітопрепаратів.
Повідомлення 1. Оцінка квіток цмину піскового за вмістом біологічно активних сполук
Проведено аналіз літературних даних і власних досліджень з установлення якісного та кількісного складу БАВ квіток цмину піскового, структури і біологічної активності виділених сполук, розробки методик, що дозволяють оцінити за даними результатів хроматографічних і оптичних методів технологічний процес отримання фітопрепаратів від сировини до готової лікарської форми. Проведено оцінювання існуючих методик відповідно до
ДФУ за критеріями селективності та правильності.
Ключові слова: лікарська рослинна сировина, цмин пісковий, флавоноїди, жовчогінна дія, ізосаліпурпозид, ТШХ, ВЕРХ, стандартизація лікарської рослинної сировини.
УДК 615.1: 339.13
Ольховська А. Б.
Національний фармацевтичний університет
Аналіз розбіжностей категорійного апарату «просування» та «маркетингові комунікації» лікарських засобів і його вдосконалення з урахуванням галузевої специфіки
З огляду на раціональне застосування потенціалу інноваційних інструментів маркетингових комунікацій у системі просування лікарських засобів суб’єктами господарювання фармацевтичного сектора виникла потреба у науково-обґрунтованому розумінні, докладному аналізі та вдосконаленні сутності категорійного апарату понять «маркетингові комунікації» та «просування» з урахуванням галузевої специфіки. За результатами проведеного контент-аналізу праць провідних вітчизняних та зарубіжних учених з питань просування товару та маркетингових комунікацій автором узагальнено та систематизовано за певними класифікаційними ознаками категорійний апарат понять «просування» та «маркетингові комунікації», виокремлено їхні розбіжності, вдосконалено та запропоновано відповідно до особистого бачення та новітньої парадигми трактування понять «просування» та «маркетингові комунікації» лікарських засобів.
Ключові слова: просування, маркетингові комунікації, лікарські засоби.